Семінар: ІТ для малих та середніх підприємств у ЦСЄ

У жовтні 2006 Львівська-торгова промислова палата організувала семінар на тему “Підвищення конкуретоздатності малих та середніх підприємств у Східній та Центральній Європі шляхом залучення європейського досвіду у сфері ІТ” (див. тут офіційну сторінку) у рамках дослідницбкого проекту Е4. За цією складною назвою стояла ідея зібрати малі підприємства (особливо виробничі), розробників ІТ, консультантів та дослідників, які розробляють новітні ІТ платформи та системи. Ринок ІТ для великих підприємств в Україні вже сформувався, водночас малі та середні підприємства (МСП) вирішують ці питання хто як може (аналогічна ситуація в інших країнах ЦСЄ). Координація зусиль розробників, впровадників, дослідників та відповідальних за технологічні проекти на МСП здатна підвищити ефективність економіки та уможливити подальше зростання оборотів компаній.

З висновками та рекомендаціями семінару можна ознайомитись тут (рекомендуємо також повний звіт про семінар англійською мовою та відео матеріали з семінару – більшість українською). Якщо ваша організація зацікавлена у тематиці ІТ засобів для малих та середніх підприємств – просимо звертатись, оскільки зараз ми розглядаємо можливість проведення розширеного семінару у жовтні 2007. Діалог між ІТ менеджерами, розробниками, дослідниками та консультантами має тривати.

Українські іновації та додана вартість

Нещодавно один із українських винаходів був відмічений нагородами та отримав комерційне продовження – eco-Fridge використовує рідкий азот для системи охолодження вантажівок-морозильників. З одного боку, ще дозволяє зменшити шум, особливо порівнюючи із вантажівками, які використовують дизель для системи охолодження, а з другого – значно зменшує викиди шкідливих газів в атмосферу. Технологію цього процесу оходження розробила спільно група компаній Ukram, включно із Роландом Гавриловим, колишнім директором харківського інституту низьких температур (ФТІНТ). Значною мірою цей проект був профінансований Європейським Банком Реконструкції та Розвитку.

Приклад eco-fridge доводить, що українські технології та винаходи можуть знайти вихід на ринок. Цікаво також пильніше подивися на процес створення доданої вартості:

• Є надія, що виробництво подібних новітніх систем охолодження може бути налагоджене у Харкові, що дозволило би створити додаткові робочі місця
• Контакти між вченими, особливо тими, які працювали чи працюють на військові технології, допомагають у появі нових ідей, створенні додаткової інтелектуальної вартості
• Фактично власниками технології є американські компанії і технологія просуватиметься саме ними, тим самим зменшуючи кількість потенцйних робочих міст у Харкові (маркетинг, просування)
• Незрозумілою є роль ФТІНТУ, – значна участь Інституту у напрацюванні технології мала бу бути відзначена у формі роялті. Сторінка ФТІНТУ наводить на думку, що проект eco-fridge є радше виключенням ніж правилом комерціалізації наукових розробок цього інституту.

Чи стане eco-fridge справді українським продуктом міжнародного значення чи запамятається як добрий американський продукт, чий винахідник походить з України – це власне і є фундаментальне питання про становлення економіки знань в Україні.

7-ма рамкова програма Євросоюзу

Наприкінці минулого року було оприлюднено перший конкурс у рамках нової 7-мої рамкової програми Євросоюзу, що є основним інструментом фінансування фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Європі. Вже декілька років як українські організації (як компанії так і дослідницькі інститути) мають право брати участь у проектах, фінансованих через рамкові програми ЄС.
Дослідницькі проекти зрозуміло є цікавими безпосередньо для дослідницьких організацій у межах їхньої компетенції та профілю діяльності. Проте комерційні організації (як великі так і малі підприємства) можуть залучатися на стадії тестування нових технологій, або апробації нових методів, або задля поширення інформації про певні новітні технології/методи на наших теренах. Більш того, компанії можуть виходити із проблемами, які вони самотужки не в стані розвязати і де власне потрібна допомога наукових закладів. Це насамперед стосується високотехнологічних сфер, галузей та проектів.
Рекомендації українським організаціям:

• Перегляньте офіційну сторінку Рамкової Програми, знайдіть ті сфери/напрямки, які цікавлять саме вас
• Поцікавтесь проектами, фінансованими в рамках 6-тої Рамкової Програми, – складіть власне уявлення про потенційні проекти
• Звязуйтесь з іншими європейськими партнерами, організаціями і т.д. – говоріть, обговорюйте, спілкуйтесь – підтримуйте обмін інформацією.
• Знайдіть або ваших західних партнерів або українських (таких буде обмаль), які зможуть допомогти вам у процесі приєднання до проектів